Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

10 вересня 1924 (середа)

Харків. ВУЦВК і РНК УСРР прийняли постанову “Про пільги безробітним, їх об’єднанням і колективам (виробничим і трудовим), що організовані біржами праці”. Звільнено від оподаткування заклади комітетів бірж праці, що обслуговували безробітних, зареєстрованих на біржах праці (гуртожитки, їдальні, ясла). Надано пільги, встановлені для промислової кооперації, виробничим і трудовим об’єднанням і колективам безробітних. Звільнено від місцевого прописочного збору безробітних, які мешкали в будинках для ночівлі. Для безробітних, включених до списків відділів праці, встановлено першочергове право на отримання житла. Також заплановано розширення мережі будинків ночівлі Наркомпраці в промислових центрах та інших місцях накопичення безробітних.
ЗУ України, 1924, Від. І, № 35-36, Ст. 236.

Опубліковано у виданні: УКРАЇНА: ХРОНІКА ХХ СТОЛІТТЯ. Роки 1923–1924. Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, Київ – 2009. – 255 с. ISBN 978-966-02-5123-6