Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

19 (6) січня 1918 (субота)

Увечері українські підрозділи полку ім. Б.Хмельницького після бою на вулицях Полтави залишили місто, до якого вступили червоногвардійські загони та полк червоних козаків під загальним командуванням М.Муравйова, що вели наступ від Харкова. Цього ж дня українські частини втратили Глухів та Хутір Михайлівський. До Сум вступив загін харківських червоногвардійців під командуванням М.Руднєва. А Констянтиноград зайняли червоногвардійці П.Єгорова, які наступали від ст.Лозова при підтримці бронепоїзда А.Зайцева (Констянтиноградський повіт). Продовжуючи наступ на Полтаву вони звільнили ст.Карлівку.
Антонов-Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. – Т.1. – М., 192 4. – С.134, 135.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)