Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

13 листопада 1924 (четвер)

В одеських „Известиях” надруковано декларацію місцевої української інтелігенції на підтримку декларації харківських працівників Наркомосу про перехід на сторону радянської влади, що була виголошена на VII Всеукраїнській конференції КП(б)У. Одеську декларацію підписали 100 працівників народної освіти – професори, студенти, радянські службовці.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1924, 15 листопада.

Опубліковано у виданні: УКРАЇНА: ХРОНІКА ХХ СТОЛІТТЯ. Роки 1923–1924. Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, Київ – 2009. – 255 с. ISBN 978-966-02-5123-6