Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

15 листопада 1924 (субота)

Зінов’євськ Одеської губернії. У газеті „Червоний шлях” розміщено лист священика Комарницького про відмову від священного сану та релігійної діяльності, яку він таврував як ворожу інтересам працюючих. Комарницький закликав інших священнослужителів наслідувати його приклад.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1924, 16 листопада.

Опубліковано у виданні: УКРАЇНА: ХРОНІКА ХХ СТОЛІТТЯ. Роки 1923–1924. Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, Київ – 2009. – 255 с. ISBN 978-966-02-5123-6