Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

17 (4) січня 1918 (четвер)

Київ. На сторінках газети “ Нова рада” опубліковано відозву до Вільного козацтва, в якій Генеральне секретарство військових справ УНР покладало на нього охорону Української Народної Республіки, захист прав українського народу. Військове секретарство закликало Вільне козацтво боротись з контрреволюційною пропагандою, спрямованою проти УЦР та Генерального секретаріату, з тими, хто намагатиметься захопити владу. У страшний час походу радянських загонів в Україну Військове секретарство покликало Вільне козацтво встати на захист рідного краю, своїх рідних.
Нова рада. – 1918. – 4 січня.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)