Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

17 (4) січня 1918 (четвер)

З ініціативи Пересипського районного більшовицького комітету відбулась конференція 49 заводських комітетів підприємств м.Одеси, а також представників армії, флоту, ЦВК Рад Румчероду і інших громадсько-революційних організацій міста. У виступах учасників конференції висувались вимоги переходу всієї влади до рук рад. Був створений Тимчасовий робітничий військово-революційний комітет (“Комітет 15-ти”) – штаб підготовки до збройного повстання. До комітету увійшли не тільки представники робітників, Червоної гвардії, а й моряків та військових частин. Очолив його голова ЦВК Румчероду В.Юдовський.
Хроніка революційних подій в Одесі. – Одеса, 1958. – С.161-162.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)