Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

18 (5) січня 1918 (п’ятниця)

Загони вільного козацтва при підтримці вояків київського гарнізону провели роззброєння революційних сил Києва, Червоної гвардії, оскільки стало відомо, що більшовики планували на 5 – 6 січня збройний виступ, щоб встановити свою владу в місті. Рада “Вільного козацтва” поділила місто на чотири райони і направила до них козаків, січових стрільців та вояків українських частин, які близько 12 год. ночі підійшли до найбільших заводів міста – “Арсенала” на Печерську, “Ауто” на Шулявці, Деміївського снарядного, гвоздильного, Варшавської судоверфі, механічних майстерень Політехнічного інституту, а також до Управління Південно-Західних залізниць, Університету та ін. всього до 30 об’єктів і почали роззброєння. Подекуди відбулись збройні сутички. Найбільший опір сили УЦР зустріли на заводі “Арсенал”. Сюди були послані панцерні автомобілі і сотня кінного полку “Вільна Україна”. Захисники заводу відкрили вогонь з кулеметів та гармат, але їхній опір було зламано. З заводу вивезли 6 вантажних автомобілів зброї, 20 гармат, заарештовано 200 чол. На заводі виставили охорону і заборонили роботи.
Народня воля. –1918. – 19)6) січня; Нова рада – 1918.- 6, 9 січня.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)