Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

22(9) січня 1918 (вівторок)

В Києві на засіданні Малої ради після постатейного читання і детального обговорення з деякими поправками одноголосно прийнято закон “Про національно-персональну автономію”. Згідно цього закону кожна нація, що проживала на території України, мала право на самостійне облаштування свого національного життя, що здійснювалось через органи їхнього Національного союзу, влада якого поширювалась на всіх його членів, незалежно від місця проживання в межах УНР. Це право націй проголошувалось непорушним і жодна з них не могла бути позбавлена його або обмежена в ньому. Національному союзові виключно належало право представництва даної нації перед державними і громадськими установами УНР. Органи Національноих союзів були органами державними. Закон надавав право на автономію великоруській, єврейській та польській націям. Інші – білоруська, чеська, молдавська, німецька, татарська, грецька – могли отримати його після того, як до Генерального суду надійде подання від 10 тисяч представників окремої нації. Мала рада схвалила законопроект про тимчасове збільшення поштово-телеграфного тарифу. Генеральний секретар військових справ М.Порш дав пояснення з приводу наказу командуючого КВО М.Шинкаря про виселення з Києва, підкресливши, що він стосувався тільки ворожих УНР елементів.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2. 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.98 – 101; Вістник Ради Н

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)