Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

26(13) січня 1918 (субота)

Засідання Малої ради почалося о 9-й год. вечора і було присвячене обговоренню звіту української мирної делегації. Представник Бунду М.Рафес заявив, що його партія і меншовики внесли запит до Генерального секретаріату про сепаратний характер переговорів, які веде українська делегація, що її діяльність носить характер таємної дипломатії. На пропозицію фракції українських есерів вирішено перенести обговорення цього питання на інше засідання, оскільки фракції мають розглянути його на фракційних нарадах. Голова делегації на мирних переговорах В.Голубович спростував заяву М.Рафеса. Генеральний секретар міжнародних справ О.Шульгин повідомив, що протоколи засідань в Брест-Литовську друкувались в українській пресі і що делегація не укладала ніякого договору і нічого не підписувала. Мала рада ухвалила ряд дрібних законопроектів.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. У двох томах. - Т.2. 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.106-108.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)