Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

31(18) січня 1918 (четвер)

На ранок повсталі в Києві домоглися значних успіхів: під їх контроль перейшла значна частина Подолу, Лук’янівки, Шулявки, Деміївки, Печерська. Червоногвардійці Подолу захопили телеграф. По Великій Житомирській підійшли українські підрозділи, зав’язався жорстокий бій, але повстанці отримали допомогу з боку Трьохсвятительської вулиці. Вони зайняли Старокиївський район, більшу частину Володимирської вулиці і підійшли до готелю “Прага” – від будинку Центральної Ради їх відділяло два квартали. Почався безпосередній обстріл Педагогічного музею. Та УЦР підтягла сюди додаткові сили, броньовики і відкинула революційні загони до Софіївської площі. Напружені бої велись біля будинку Управління Південно-Західної залізниці та на Пушкінській вулиці. Залізничники не пропустили у місто український кінний підрозділ, що наступав з боку Кадетського шосе. Але головні сили УЦР продовжували атакувати завод “Арсенал”, по якому вівся шквальний вогонь з важких гармат, наступаючих вояків підтримували броньовики. 8-м годин тривали безперервні атаки, але зламати опір робітників не вдалося. Бої точилися і на Шулявці. Надвечір до сил УЦР підійшли нові поповнення.
Киевская мысль (ранішній випуск). – 1918. - 23 січня Нова рада. – 1918. - 24 січня.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)