Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

1 лютого (19 січня) 1918 (п’ятниця)

Ставку головнокомандуючого Південно-Західним фронтом зайняли сили українських лівих есерів. Фронтовою радою революційним головнокомандуючим фронтом призначено Д.Кудрю. У своєму наказі № 1 у цей день він повідомив, що на нього покладено обов’язки провести демократизацію армій фронту і запропонував всім радам і революційним комітетам провести перевибори військових начальників. Тим частинам, що побажають виїхати за межі України навіть зі зброєю, не чинити перепон. Він повідомив, що в Києві утворений “новий народний уряд із лівих соціалістів”.
Трудовая Волынь (Житомир). – 1918. – 1918.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)