Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

4 лютого ( 22 січня) 1918 (понеділок)

Загін Червоного козацтва, яким командував В.Примаков, перейшов по тонкому льоду Дніпро і через Пущеводицький ліс з боєм прорвався на з’єднання з червоногвардійцями Подолу і Куренівки.
В.А.Антонов-Овсеенко. Записки о гражданской войне. – Т.1. – М., 192 4. – С.149.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)