Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

5 лютого ( 23 січня) 1918 (вівторок)

Командуючий військами Народного секретаріату УСРР А.Муравйов віддав наказ про загальний наступ на Київ. 1-й революційній армії запропонували зайняти всі залізничні станції, центр міста і забезпечити охорону підступів до Києва з заходу. 2-а революційна армія мала діяти на Печерську, оволодіти всіма висотами у цьому районі. У цей день почався штурм Печерська з боку ст. Київ-Товарна і з боку ланцюгового мосту. Були зайняті робітничі околиці. Деякі частини прорвались до центру міста.
В.А.Антонов-Овсеенко. Записки о гражданской войне. – Т.1. – М., 192 4. – С.149, 150, 151.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)