Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

30 (17) березня 1918 (субота)

Командуючий Донецькою пролетарською армією, у яку було зведено всі червоногвардійські загони Донбасу, А.Геккер віддав наказ про мобілізацію всіх сил для оборони басейну. Місцевим радам і революційним штабам наказувалось приступити до спорудження оборонних рубежів на харківській, катеринославській, олександрівській, мелітопольській і азовській приморській дільницях. У наказі підкреслювалась необхідність створення мережі партизанських загонів для бойових дій у тилу противника.
Антонов-Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. – Т.2. – М.-Л., 192 8. – С.185-187.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)