Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

22(9) лютого 1918 (п’ятниця)

Київ. Засідання радянського уряду - Народного Секретаріату УНР було присвячене виробленню заходів по організації опору німцям, наступаючим на Київ. Ухвалили негайно організовувати комітет для керівництва “обороною революційної України від західних капіталістів”, воєнне становище запроваджувалося у Волинській, Подільській і Київській губерніях, а в Києві оголошувався стан облоги. На решті території право впровадження воєнного стану покладалося на комітет по обороні. Відозва, випущена російською та українською мовами, мала розповісти про причини наступу австро-німецьких військ на Україну.
Робітнича газета. – 1918. - 24(11) лютого.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)