Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

22-25(9-12) лютого 1918 (п’ятниця-понеділок)

22 лютого німці зайняли Коростень. Жорстокі бої зав’язалися поблизу Бердичева. Півторатисячний загін Військово-революційного комітету Південно-Західного фронту під командуванням В.Кіквідзе у цей день перейшов у наступ і примусив українські загони К.Прісовського, що підійшли з Житомира у чотирьох ешелонах при підтримці бронепотягу, відступити. Після чотириденних боїв, радянські загони, не маючи підкріплень, відступили до Козятина. Українські війська у цих боях зазнали великих втрат. В одному з боїв загинув отаман Савіцький (Савинський). Його мужня поведінка була відзначена у наказі військового міністра, а його батареї було присвоєне наіменування “імені отамана Савіцького”.
Вісник УНР (м.Київ). – 1918. – 26 (13) лютого. Історія українського війська. – Львів, 1992. – С.410 ЦДАВОВУ. – Ф.1074. – Оп.2. – Спр. 30. – Арк. 8 зв.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)