Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

24-27(11 – 14) лютого 1918 (неділя-середа)

Подільський губернський селянський з’їзд, який проходив у ці дні, вирішував питання суто земельної роботи. Він виробив тимчасові правила поділу землі і закликав не виконувати розпоряджень про знищення народного добра від кого б вони не виходили, не вірити чуткам про відновлення панщини і всім стати на захист трудящого народу. З’їзд засудив підступну політику РНК Російської республіки, яка привела до зруйнування здобутків української революції, і висловив “щиру подяку нашим представникам, які вже підписали мир”.
Народня воля. – 1918. – 9 березня (24 лютого).

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)