Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

27(14) лютого 1918 (середа)

Київ. “Робітнича газета” опублікувала відозву “До спокою!”, оповіщаючи про згоду між Центральними державами і Центральною Радою. Наголошувалося на тому, що німецьке військо “вступає, як військо приязної нам держави, з якою ми маємо мирний договір”. Отже, ні про яку окупацію України не йдеться. Про австрійське військо також говорилося, що воно йде в “порозумінні з Центральною Радою” і тому теж мусило підпорядковуватися розпорядженням українського уряду.
Робітнича газета. – 1918. - 27(14) лютого.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)