Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

28(15) лютого 1918 (четвер)

Міністерство внутрішніх справ УНР разом з військовим міністерством розробили “Проект наказу про утворення губернської і повітової влади” для боротьби з анархією та для охорони майна військових частин, які демобілізовувалися. У тих місцевостях, які оголошувались на воєнному стані, тимчасово утворювалась особиста влада губернських комендантів і залежних від них повітових комендантів. Губернський комендант підлягав безпосередньо військовому міністру Республіки. Влада комендантів існувала і функціонувала поруч з владою губернських і повітових комісарів. За повітовими комендантами зберігались обов’язки колишніх військових начальників.
Народня воля. – 1918. – 2 березня (17 лютого).

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)