Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

3 березня (18 лютого) 1918 (неділя)

В Житомирі Рада народних міністрів УНР постановила встановити тісніший зв’язок військового міністра з урядом і давати постійну інформацію про військовий стан. У справі проведення реквізицій для потреб населення і німецького війська ухвалено видавати спеціальні квитки з правом оплати у подальшому. РНМ визначила по містах України суми одноразового податку на майно заможних і торгово-промислових класів, заборонила без дозволу уряду вивіз продуктів у Німеччину і Росію. Зносини населення з німецькими частинами мали відбуватись тільки через комендантів. Припинялась діяльність банків, правління яких знаходились за межами України, видача пайків родинам ратників і запасних з 15 березня н.ст. Міністерству внутрішніх справ доручалось зробити розпорядження, щоб комісари ознайомили селян на місцях з земельним законом.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. - Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. - К., 1997. – С.174-177.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)