Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

4-5 березня (19-20 лютого) 1918 (понеділок-вівторок)

Надзвичайне земське зібрання Остерського повіту Чернігівщини констатувало невизначеність становища центральної влади в УНР у Києві. Його учасники зазначили, що Українські Установчі збори не змогли зібратися у визначений термін, а вибори до них в ряді місцевостей не завершилися через наступ більшовиків, а деінде відбулися під тиском останніх. Обрана в повіті Народна рада вважала найкращим шляхом для організації державної влади в УНР негайне скликання Українських Установчих зборів за участю вже обраних делегатів або призначення нових виборів, а може варто було просити Центральну Раду виробити Конституцію Республіки і призначити вибори до парламенту України. Враховуючи, що нові вибори можуть затягнутися до серпня 1918 р., збори заявили, що необхідно якнайшвидше скликати Установчі збори у складі вже обраних делегатів і доручити їм створення Конституції та вироблення основних законів. Зрештою ухвалили негайно направити до Центральної Ради клопотання про скликання скоріше Установчих зборів.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 10. – Арк. 27.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)