Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

16 (3) березня 1918 (субота)

Народний Секретаріат УСРР 4 голосами проти 3 схвалив пропозицію вступити в переговори з Центральною Радою для припинення збройної боротьби, але наступного дня питання переглянули і з незначною перевагою голосів ухвалили негативне рішення. Протистояння більшовиків та лівих есерів ледве не закінчилося розривом.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції, 1917-192 1. – Прага. – 1942. – С.51.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)