Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

16 (3) березня 1918 (субота)

Головнокомандуючий всіма збройними силами УСРР В.Антонов-Овсієнко видав наказ про розіформування 8-ї армії, частини якої відійшли з Румунського фронту через Катеринослав і Павлоград у район Бахмута і Слов’янська (командуючий А.Геккер), виділяючи по дорозі загони, які брали участь в обороні півдня України. Особовому складу армії надавалось право вступити до частин Червоної армії. Все армійське майно і більше 40 ешелонів спорядження 8-ї армії стали базою формування Донецької пролетарської армії.
У боротьбі за Жовтень. // Збірник наукових праць. – К., 1981. – С.96.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)