Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

23 (10) березня 1918 (субота)

Рада народних міністрів на своєму засіданні ухвалила, на пропозицію В.Голубовича, скасувати воєнно-промислові комітети і заводські наради, закінчивши їх ліквідацію до 1 квітня 1918 р. РНМ, заслухавши статут Окремого корпусу прикордонної (пограничної) охорони, постановила передати його на затвердження в Центральну Раду. Уряд ухвалив припинити організацію “Вільного реєстрового козацтва” і виділену йому суму передати на організацію міліції, а школи різних відомств, кустарні майстерні Всеросійського земського союзу передати міністерству освіти, тощо.
Українська Центральна Рада. – Документиі матеріали. – У двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.225-226.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)