Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

29(16) березня 1918 (п’ятниця)

Укладена спеціальна угода між Німеччиною і Австро-Угорщиною, відповідно до якої були поділені між ними зони окупації. За Австро-Угорщиною закріплювалися частина Волинської, Подільська, Катеринославська і Херсонська губернії. Київську, Чернігівську, Полтавську, Харківську, Таврійську і частину Волинської губернії та Крим окупувала німецька армія. Окремо обумовлювалося, що в місцях проживання німців-колоністів на територіях, зайнятих австро-угорським військовим контингентом, мали розміщуватися німецькі частини. У Ростові і Миколаєві встановлювалося німецьке командування, в Маріуполі – австро-угорське. До німецької зони окупації також входили Таганрог і Новоросійськ. За цією ж угодою під контроль німецької армії переходив залізничний і водний транспорт на всій захопленій території. Австро-угорському командуванню надавалося право призначити свого представника на посаду заступника німецького керівника транспортної адміністрації. Передбачалося також спільне управління вугільними і рудними районами.
Українська РСР в період громадянської війни 1917-1920 рр. – В трьох томах. – Т.1. – Березень 1917 р. – листопада 1918 р. –- К. – 1967. – С.309-310.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)