Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

1 квітня (19 березня) 1918 (понеділок)

Одеський головний окружний комісар Комірний звернувся з циркуляром до всіх земельних комітетів та управ з розпорядженням, що в інтересах України всі поля мають бути засіяні. Якщо комітети не в змозі засіяти площі, вони мусять дозволити посів всім власникам землі на правах оренди. Землі, що не перейшли законним порядком від власників до земельних комітетів, мусять засіватись власниками.
Народня воля. – 1918. – 6 квітня (24 березня).

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)