Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

3 квітня (21 березня) 1918 (середа)

На засіданні Ради народних міністрів розглядали питання про умови зовнішнього займу в Німеччині. Ухвалено не погоджуватись на ті, які являються втручанням у внутрішні справи України. Схвалили проект статуту Державного хлібного бюро, передаючи його на затвердження УЦР. РНМ ухвалила надати право представникам Державної комісії скласти остаточні умови угоди з Німеччиною в справі обміну товарів, зазначивши, що Україна може зобов’язатись поставити максимум до 60 млн. пудів зернових і бобових продуктів і муки. Запропонувати німцям негайно припинити самовільний вивіз збіжжя і надалі не втручатись у продовольчу справу, почати постачання сільськогосподарських машин та мануфактури. РНМ розглянула також питання про відпускні ціни на хлібні продукти, про асигнування кредиту священнослужителям православної держави, про допомогу біженцям та ін.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – В. двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.243-244.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)