Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

6 квітня (24 березня) 1918 (субота)

На засіданні було внесено кілька запитів (інтерпеляцій) від фракцій різних партій: від народно-соціалістичної – відносно незаконних дій представників німецьких військ; від російських есерів – з приводу бідування російських військових та залізничних службовців–росіян; про створення комісії для з’ясування питання про події в Миколаєві, де йдуть бої; від російських меншовиків – з приводу увільнених урядовців з посад міністерства шляхів, про засудження австрійськими властями в Одесі до розстрілу сімнадцятилітнього підлітка; від українських есерів – про кордони України та ряд інших, у тому числі від фракції українських есефів – про застосування заходів до захисту українських громадян на території РСФРР.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – В двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.245-253.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)