Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

14 (1) квітня 1918 (неділя)

Опублікована відозва міністра земельних справ М.Ковалевського з закликом до селян не залишити незасіяними жодного клаптя землі. Ще раз наголошуючи на тому, що всі землі нетрудових господарств мають перейти до рук трудового селянства, міністр звернувся до земельних комітетів взяти негайно всі землі у своє розпорядження і передати трудовому селянству до переведення закону УЦР у життя. Селяни мали засіяти всі землі, як вони засівалися поміщиками, забезпечити добрий врожай, від чого буде залежати міць української держави.
Народня воля. – 1918. – 14(1) квітня.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)