Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

18 (5) квітня 1918 (четвер)

У Таганрозі, куди евакуювався радянський уряд України, у квітні ц.р. за рішенням сесії ЦВК рад України замість ЦВК рад і радянського уряду – Народного секретаріату було створене Всеукраїнське бюро для керівництва повстанською боротьбою проти німецьких окупантів т.зв., “повстанська дев’ятка”. До неї увійшли більшовики А.Бубнов, В.Затонський, Г.П’ятаков, С.Косіор, М.Скрипник (голова), а також представники лівих есерів та лівих українських соціал-демократів. Це Бюро діяло до 1-го з’їзду КП(б)У (липень 1918 р.), який сформував Всеукраїнський центральний військово-революційний комітет для керівництва боротьбою проти гетьманської влади і іноземної окупації. Сприяв створенню на окупованих територіях ревкомів, повстансько-партизанських загонів, надавав фінансову та військову допомогу.
Великий жовтень і громадянська війна на Україні. – Енциклопедичний довідник. – К. – 1987. – С.122, 125.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)