Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

20 (7) квітня 1918 (субота)

З’їзд селянських спілок Лохвицького повіту Полтавської губернії ухвалив про створення Селянської Спілки, до якої мають увійти представники трудового селянства. Вона мала проводити організаційно-просвітню роботу, не втручаючись у діяльність місцевих органів влади. З земельного питання поставили – всіма силами допомагати земельним комітетам у проведенні земельної реформи. Висловлено прохання до повітового земельного комітету – у разі недостачі землі в одній волості щоб була відведена селянам у другій волості.
Народня воля. 1918. - 25 (12) квітня.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)