Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

27(14) квітня 1918 (субота)

В.Прокопович (член партії соціалістів-федералістів) від імені І.Фещенка–Чопівського і С.Шелухіна заявив про їх вихід із складу Кабінету Міністрів через те, що уряд не опублікував своєї декларації, тобто не має конкретної програми діяльності і не може стати на шлях реальної роботи. Підлягаючи директиві Головного комітету партії соціалістів-федералістів вони – міністри залишають свої посади, не бажаючи брати на себе відповідальність за бездіяльність уряду.
ЦДАВО України. – Ф.2592. – Оп.1. – Спр. 65. – Арк. 90-91

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)