Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

29 (16) квітня 1918 (понеділок)

У київському цирку об 11-й ранку відкрився Всеукраїнський з’їзд хліборобів-власників. На нього прибули 6432 уповноважених від 8 українських губерній. Загалом у з’їзді взяли участь близько 8 тис. осіб. Відкрив засідання голова ініціативної групи М.Коваленко. Головою обрали представника Київщини М.Вороновича. З’їзд працював під пильною охороною німецьких військових. В процесі роботи делегати розкололися на два табори. Селяни – дрібні власники вирішили відкрити окремий з’їзд хліборобів–демократів. Головне розходження між ними полягало в тому, що хлібороби-власники не визнавали Центральну Раду, а дрібні власники з цим не погоджувалися. На пропозицію делегата Полтавщини про те, що вся влада повинна мати характер диктатури, і делегата Київщини, який підтримав цю думку, збори відповіли вигуками “Браво!”, “Ура!”, “Гетьмана! Гетьмана!”. В одній з лож з’явився П.Скоропадський. Голова зборів запропонував обрати його гетьманом. Відповіддю стали вигуки: “Хай живе гетьман!”. О 4-й дня 1918 р. хлібороби-власники обрали П.Скоропадського Гетьманом всієї України. Центральну Раду і Малу раду оголосили розпущеними. П.Скоропадський подякував присутніх і заявив, що не задля власної користі “бере на себе тягар тимчасової влади і молить бога, щоб він дав сили й твердості врятувати Україну”. Потім делегати рушили до Софійського собору, де єпископ Никодим поблагословив і помазав гетьмана. Потому процесія рушила на майдан і там відбувся молебен. Хор заспівав “Многія літа гетьману всієї України”.
Робітнича газета. – 1918. - 3 травня Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. -Т.ІІ. Українська Гетьманська Держава 1918 року. – К., 2002

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)