Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

29 (16) квітня 1918 (понеділок)

П.Скоропадський видав “Грамоту до всього українського народу”, в якій наголошував, що відроджена Українська Держава своїм порятунком зобов’язана “могутній підтримці Центральних держав”, які й далі продовжували боротися “за цілісність і спокій України”. У “Грамоті” говорилося, що він проголосив себе гетьманом у відповідь на категоричні вимоги “усіх трудових прошарків населення” утворити державу, здатну зберегти в країні спокій, законність і можливість продуктивної праці. Управління Українською Державою передбачалося будувати через посередництво призначеного Гетьманом кабінету міністрів на основі законів про тимчасовий державний устрій. Центральна і Мала ради, а також усі земельні комітети розпускалися. Усі міністри УНР та їхні товариші звільнялися. Усі розпорядження, як Центральної Ради, так і колишнього російського Тимчасового уряду скасовувалися. Найближчим часом обіцяно було видати закон про порядок виборів до Українського Сойму. “Грамота” гарантувала відновлення прав приватної власності, визначала шляхи розв’язання земельного питання (відчуження від великих власників по дійсній вартості земель для наділення малоземельних), містила обіцянки забезпечити права робітничого класу, особливо залізничників, проголошувала свободу торгівлі та підприємництва, а також відновлення основ культури і цивілізації.
Робітнича газета. – 1918. – 3 травня Державний вістник. – 1918. – 16 травня.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)