Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

30 квітня (17) 1918 (понеділок)

Вночі, коли голова УЦР проф. М.Грушевський з дружиною сідав в автомобіль біля будинку Центральної ради, до нього кинувся чоловік, одягнений в форму січового стрільця, з рушницею у руках. Та нерви у злочинця здали, і його багнет тільки поранив М.Грушевського у плече. Удар був такої сили, що звалив М.Грушевського з ніг і поранив його дружину. Нападника схопили січові стрільці, що несли охорону будинку Центральної Ради.
Народня воля. – 1918. – 5 травня (22 квітня).

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)