Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

10 травня (27 квітня) 1918 (п’ятниця)

Опубліковано підписане головою Ради міністрів і міністром внутрішніх справ Ф.Лизогубом та іншими членами кабінету (М.Василенком, А.Ржепецьким, С.Гутником, Ю.Соколовським, В.Бутенком, Ю.Вагнером, М.Чубинським, В.Любинським та отаманом Лігнау) “Урядове повідомлення” із спростуванням чуток, що поширювалися представниками певних громадських кіл, ніби в Україні відновлюється “самодержавіє” в особі гетьмана. В документі підкреслювалося, що “гетьманство – це здійснення ідеї незалежної і вільної України в історичній, національній формі”.
Державний вістник. – 1918. - 16 травня.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)