Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

10 червня нст (28 травня) 1918 (понеділок)

Рада міністрів Української Держави розглянула пропозицію голови Ради міністрів про визнання могили Т.Г.Шевченка на Чернечій горі у Каневі національною власністю святинею і ухвалила звернутись до В.Науменка передати її у власність держави та відкрити кредит на утримання могили великого поета. На засіданні доповідав В.Любинський про результати його поїздки в Одесу для переговорів з австро-угорським командуванням з приводу інструкції уповноваженому Ради міністрів при названому командуванні. Рада міністрів розглянула штати українських посольств та кредити для їхнього облаштування. Рада міністрів схвалила законопроекти про Комітет по демобілізації суден торгового флоту, про забезпечення бурякових плантацій тощо. Державний секретар вніс пропозицію якнайскоріше видати закон про українське підданство.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 6. – Арк. 45-45 зв., 46-46 зв., 47-47 зв.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)