Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

10 червня нст (28 травня) 1918 (понеділок)

У Києві розклеєно оголошення німецького коменданта міста генерал-майора Вейке трьома мовами – німецькою, українською і російською. Повідомлялось, що за угодою з міністерством внутрішніх справ Української Держави для всякого роду зібрань, як у приміщеннях, так і на вулицях, для демонстрацій необхідно мати дозвіл міністра внутрішніх справ. Посвідчення на дозвіл цих заходів мають подавати до німецької комендатури з докладним описом того, що має відбутися. Ще раз пропонувалось населенню здати зброю. За порушення приписів німецького коменданта винні мали передаватись німецькому польовому суду.
Нова рада. – 1918. – 11 червня (29 травня).

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)