Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

12 червня (30 травня) 1918 (середа)

Міністерство закордонних справ Української Держави звернулось до Австро-угорського міністерства закордонних справ з нотою, у якій зазначалось, що, згідно з мирним договором, укладеним в Брест-Литовську, а також додатковим протоколом, підписаним представниками України і Австро-Угорщини 4 березня 1918 р. Холмщина з Підляшшям мали відійти до України. Ці території були окуповані під час війни німецькими і австро-угорськими військами. По укладенні мирного договору Український уряд призначив свого комісара. На окуповані австро-угорськими військами території власті не допустили комісара України, а зміцнили владу Польщі, надсилають на Холмщину польських переселенців. Від імені українського уряду пропонувалось, щоб австро-угорський уряд скасував все те, що запроваджено Польщею на Холмщині.
Нова рада. – 1918. - 20(7) червня.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)