Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

14 (1) червня 1918 (п’ятниця)

П.Скоропадський затвердив ухвалений Радою міністрів “Статут державної канцелярії”. До її складу входили: державний секретар, юридична рада, департамент законодавчих справ з термінологічною комісією, архівом та бібліотекою, окремий відділ кодифікації законів, департамент загальних справ, секретаріат Ради міністрів та державна друкарня.
Державний вістник. – 1918. – 22 червня.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)