Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

3 липня (20 червня) 1918 (середа)

На засіданні Ради міністрів Української Держави були заслухані повідомлення голови Уряду Ф.Лизогуба і міністра внутрішніх справ про обставини, за яких майно військово-історичного музею було винесене з Маріїнського палацу і певний час перебувало на подвір’ї палацу. Міністр юстиції доповів про хід робіт комісії, утвореної відповідно до постанови Ради міністрів від 28 травня 1918 р. для розробки заходів, які мали забезпечити дотримання при усякого роду арештах вимог законів. Зазначилося, що представники німецької комендатури в жодному засіданні не брали участі. Заслухано доповідь губернського старости Холмщини О.Скоропис – Йолтуховського, але дані обговорення не публікувались. Далі Рада міністрів схвалила законопроект про випуск білетів Державного казначейства та про випуск розмінних марок.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 6. – Арк. 81-81 зв., 82-82 зв.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)