Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

19 (6) липня 1918 (п’ятниця)

На засіданні Ради міністрів було повідомлено про смерть імператора Миколи ІІ. У зв’язку з канонами православної церкви ухвалили довести до відому митрополита Антонія, що уряд не проти проведення панахиди. Міністр шляхів доповів про хід страйку на залізницях та проект урядового повідомлення про нього. Рада міністрів передала його на редагування. Було прийнято законопроект про передачу кадетських корпусів у відання військового відомства, розглянуто законопроект міністра народної освіти про об’єднання в один тип початкових шкіл, про асигнування коштів на потреби освіти і збільшення окладів персоналу вищих навчальних училищ. Було зазначено про необхідність підвищення вимог до набору вчителів, не допускаючи до освітньої роботи осіб з соціалістичними поглядами.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр.6. – Арк. 118-118 зв., 119-119 хв., 120-120 зв.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)