Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

3 вересня (21 серпня) 1918 (вівторок)

Київ. Міністерство внутрішніх справ у циркулярі отаманам усіх районів залізничної варти повідомило про початок її діяльності на залізницях. Поряд з контролем за порядком і безпекою руху, за збереженням вантажів, чини залізничної варти мали постійно стежити, щоб біля вантажних поїздів не було сторонніх осіб і звертати увагу на умови життя залізничних службовців, виявляючи тих, рівень життя яких не відповідає їхньому заробітку. Ці відомості зосереджувалися у карно-розшуковому відділі. Особливому нагляду підлягали цінні вантажі.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 35. – Арк. 32 (із зв.).

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)