Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

14 (1) вересня нст 1918 (субота)

На засіданні Ради міністрів в о. голови уряду М.Василенко запропонував усім відомствам, щоб підвладні їм установи подавали відомості про протиправні дії німецьких і австро-угорських військових властей. Міністр фінансів повідомив про незаконну реквізицію німецькими військовими властями патоки, необхідної для винної монополії. Уряд постановив висловити різкий протест німецьким властям, оскільки це було порушенням укладеного торгового договору. Рада міністрів уповноважила міністра торгівлі і промисловості разом з міністром шляхів сполучень підписати додатковий договір з урядом Всевеликого Війська Донського відносно спільного регулювання питань, що стосувались Донецького басейну, не чекаючи підписання загального договору. У відповідь на порушення австрійськими властями питання – видавати обов’язкові постанови щодо громадян України, які завдавали шкоди інтересам підданих Австрії, уряд заявив, що погодитись на це він не може, оскільки це порушує суверенні права Української Держави.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 6. – Арк. 247-247 зв., 248-248 зв., 249.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)