Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

20 (7) жовтня 1918 (неділя)

Київ. П.Скоропадський затвердив закон про облік і мобілізацію перебуваючих у межах України офіцерів і понадстрокових унтер-офіцерів колишньої російської армії та колишніх юнкерів військових шкіл. З метою підтримання державної безпеки і громадського спокою передбачалося формувати у складі української армії Окремий корпус на основі цього закону. Особам усіх зазначених вище категорій до 35 років пропонувалося в 7-денний термін прибути до місцевого військового начальника для обліку і з’ясування, з якого часу вони вважаються мобілізованими. Офіцерам і понадстроковим більш як 35 років дозволялося вступати до цих зразково-інструкторських частин добровільно. Усі, хто увійшов до цих частин, вважалися перебуваючими на дійсній військовій службі і підлягали військовим законам.
Державний вістник. – 1918. - 22 жовтня.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)