Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

17 (4) листопада 1918 (неділя)

У Києві отримана телеграма А.Денікіна, в якій він повідомляв, що коли “Україна стала на шлях російської державності”, то він вважає необхідним піти на угоду з питання про утворення єдиного фронту, єдиного командування для боротьби з більшовиками, єдиного російського представництва на міжнародному конгресі. Для здійснення цього плану А.Денікін висував три умови: відновлення єдиної Росії, боротьба з більшовиками до кінця і дотримання договорів з Антантою та остаточної відмови від німецької орієнтації.
Гражданская война на Украине 1019-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1. – Кн.1. – К., 1967. - С.435-436.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)