Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

20 (7) листопада 1918 (середа)

Рада міністрів Української Держави розглянула список членів особої комісії для вироблення засад земельної реформи і пов’язаних з нею законів. Уряд з питання про видання закону, що мав встановити порядок виборів в Український Сейм, ухвалив, що останній повинен бути скликаний на 15 лютого 1919 р. Державному секретарю доручалось створити технічну комісію для розробки виборчого закону, врахувавши, що Сейм має бути парламентом з установчими функціями, а виборчий закон має будуватись на основі загального, прямого, рівного і таємного голосування.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 7. – Арк. 53-53 зв., 54.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)