Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

12 грудня (29 листопада) 1918 (четвер)

О 4-й ночі загін С.Петлюри у складі 3-х піших сотень 2-го Задніпровського полку, 2-х кінних сотен при 2-х гарматах розгорнув наступ від ст.Борщагівка на Святошин, але зустрінутий кулеметним вогнем частин армії Української Держави змушений був відійти назад. Протистояння тривало і 13 грудня. Тимчасом німецькі формування залишали територію України. У зайнятих повстанцями районах вони продавали їм свою зброю. За свідченнями державної варти, ненадійними виявилися сердюцькі полки, воякам яких агітатори не без успіху доводили, що опір повстанцям безнадійний і “безідейний”.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 83. – Арк. 500 (із зв.).

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)