Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

31 січня 1920 (субота)

Львів. Для узгодження й активізації методів боротьби проти польського окупаційного режиму, сформування єдиного національного фронту засновано координаційний центр – Міжпартійну раду. До її складу увійшли представники Української трудової, Української радикальної, Української соціал-демократичної та Української християнсько-суспільної партій. Головою ради обрано професора Львівського університету К. Студинського (1868 – 1941), секретарем – голову УНТП В. Бачинського (1880 – 1927). Рада підтримувала постійні зв’язки з урядом Є. Петрушевича.
Західно-Українська Народна Республіка. Том 1. Документи і матеріали у 5-ти томах. – Івано-Франківськ, 2001. – С. 24; Верига Василь. Визвольні змаг

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1920: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 311 с. - ISBN 966-02-3607-7