Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

11 січня 1920 (неділя)

Брацлав, Брацлавського повіту, Подільської губернії. Нарада у складі представників уряду УНР прем’єр-міністра І. Мазепи, полковника Н. Ніконова, П. Феденка, І. Лизанівського, референта УГА В. Чайківського, колишнього губкомісара Волині Ф. Сумневича, члена галицької Національної ради П. Шекерика, липовецького повітового комісара Ю. Онипко, на якій з’ясовано, що надії на злуку УГА з Наддніпрянською армією передчасні. І. Мазепа дізнався про перехід УГА на бік більшовиків та утворення у Вінниці ревкома ЧУГА, що зривало можливість відновлення спільного регулярного фронту.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції. – К., 2003. – С. 336; Тютюнник Ю. Зимовий похід. 1919 – 20 рр. – Нью-Йорк, 1966. – С. 50.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1920: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 311 с. - ISBN 966-02-3607-7